Ще до повномасштабного вторгнення Україна декларувала євроінтеграцію як стратегічний курс. Війна лише пришвидшила цей процес: у 2022 році Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС. Але за цим символом стоїть титанічна праця — політична, економічна, юридична та суспільна.
Політична воля і народна підтримка
За всіма опитуваннями, понад 80% українців підтримують вступ до ЄС. Це не просто геополітичний вибір — це бажання жити у країні з верховенством права, справедливою економікою та соціальними стандартами.
Сім основних реформ
Для вступу до ЄС Україна має виконати сім ключових умов:
- Судова реформа.
- Боротьба з корупцією.
- Законодавство щодо лобіювання.
- Реформа Конституційного суду.
- Законодавство про медіа.
- Законодавство про нацменшини.
- Посилення боротьби з відмиванням коштів.
Прогрес є, але багато завдань — системні й потребують глибоких змін.
Реформи в умовах війни
Попри військовий стан, Україна ухвалює євроінтеграційні закони, адаптує стандарти, модернізує систему державного управління та цифровізує послуги (наприклад, за допомогою платформи “Дія”). Це сигнал ЄС: Україна готова не лише боронитися, а й реформуватися.
Технічна інтеграція
Україна вже:
- приєдналася до енергетичної системи ЄС (ENTSO-E);
- синхронізувала митну політику;
- взяла участь у програмах Erasmus+ та Horizon Europe;
- відкрила окрему дипломатичну місію при ЄС.
Євроскептицизм і виклики
Деякі країни ЄС мають власні сумніви, особливо з огляду на корупцію, війну та економічні наслідки. Водночас сам ЄС проводить реформу, готуючись до розширення. Ключовим буде 2025–2026 рік — саме тоді може стартувати переговорний процес про вступ.
